www.otzyv.eu

Сім23 маркет — отзывы

2 отзыва • Ужасно

1: Ужасно

Написать отзыв
1: Ужасно

Луцьк. Сімка. Працюю місяць

Це моя перша робота, і відверто кажучи - в шоці. Спочатку здавалося все добре, але з кожним днем почала помічати нюанси. Район у нас спокійний, але потік людей є, особливо ввечері, перед закриттям.

Працюю лише місяць, але на зміну переважно ставлять мене з такою ж новенькою як і я, у висновку ми нічого не встигаємо, хоч і закриваємося о 23:40, бувало, що закривалися вже в комендантську, доплачувати за перепрацювання - відмовляються, цитую: "не пиши мені такий брєд".

Можуть викликати в не робочий час, дзвонять зранку, і кажуть приходити, бо мов, щось зроблено не так. Через те, що я не справляюсь з такою кількістю роботи - вирішила перейти на пів ставки, мене перевели, але якщо я бачу: наступний тиждень маю один вихідний, і кожен день по 8 годин.
Ті, хто працює в нашому магазині вже пару років - часто скидає в робочий чат якісь провтики, часто навіть недоречні; хоча після їхнього такі ж проблеми.
Мінус в касі - закладай, зламав сосиску - купляй хто дог. І знаєте чому ми вас єбемо цією візитівкою? бо від цього може залежати премія нашому керуючому)

сів в телефон, навіть по роботі (але ж вони не знають, і знати не хочуть) - тривай своє фото у робочий чат + притензія

ти не маєш права сісти, подивитися в телефон, ти маєш водночас пекти випічку, розрахувати і робити три хот дога, і нікого не єбе як ти це зробиш.

не вистачає працівників? ні, ми не покличемо з іншого магазину, бо немає людей, бо відкрився ще один магазин, куди шукають ще 10 працівників.
але нічого, сьогодні ти пропрацюєш 11 годин, а потім щось придумаємо

ти дівчина вагою в 40 кг? окей, давай будеш нести тоді упаковку з молоком близько 30 кг, ну а потім ще візьми і залий каністру з рідиною для слашу.

і це ще навіть не все, і певно, про деякі речі, я навіть сама ще не здогадуюсь…

1: Ужасно

Найгірший сім за адресою вул. Ставропігійся 11 Львів

Хочу поділитися своїм досвідом роботи в магазині “Сім 23”, який, на жаль, залишив по собі гірке враження. Спочатку все виглядало нормально: колектив — загалом доброзичливий, атмосфера — терпима. Але з часом ситуація почала змінюватися не в кращий бік.

Керівництво магазину, почало поводитися абсолютно несправедливо. При тому, що самі вони майже нічого не робили, вимоги до мене постійно зростали. Мене систематично ставили в графік так, що після вечірньої зміни в пʼятницю, я вже зранку в суботу повинна була відкривати магазин. У підсумку — по 4–5 годин сну максимум, і я змушена була виходити працювати повністю одна до 10:00.

На мені було все:
• обслуговування клієнтів на касі,
• видача замовлень,
• випікання і декорування випічки,
• викладка товару в торговому залі,
• контроль за кавомашиною та інше.

І все це одночасно — під тиском, в постійному стресі, коли в магазині вже багато людей, а підтримки немає жодної. Це була системна ситуація, а не виняток.

Коли я наважилася поговорити про це з рекрутеркою (на зустріч, яку керівниця подала як “збори колективу”, хоча насправді це було щось зовсім інше), то отримала у відповідь: “Це нормально. Це така робота.” Але, ні — це не нормально. Це експлуатація і зневага до працівника.

Також хочу згадати про ситуацію на Великдень. У святкові дні магазин тримали виключно студенти, більшість з яких — з інших міст. І хоча ми заздалегідь повідомляли, що хочемо поїхати додому, нас усе одно поставили у зміну. У той же час працівники старшого віку, які були внесені у графік, спокійно залишились вдома святкувати.

І останнє, що остаточно добило — після звільнення мені не могли видати трудову книжку майже три тижні. Жодного пояснення, жодного зв’язку — просто затримка без будь-яких підстав. Це не лише непрофесійно, а й порушення трудового законодавства.

Я пішла не тому, що не справлялася. Я пішла тому, що працювати в таких умовах — це жертвувати своїм здоров’ям, часом і самоповагою.