Некомпетентна кадрова політика
Вважаю, що не без бажання отримати податкові пільги, у м. Києві у цій мережі працевлаштовують людей з особливими потребами (а саме глухонімих). Все це чудово, але їх ставлять на ті робочі місця, які потребують відповідального спілкування з покупцями (наприклад, при видачі товарів на вагу та на касах при розрахунку). Зокрема, у м-ні, за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери 15-а, покупцям треба проявляти винахідливість для пояснень щодо потрібної ваги, і це, не завжди, виходить вдало. Робота на касах, це теж певний квест: суму до сплати треба споглядати з маленького віконечка монітору біля каси, деталі розрахунку треба з’ясовувати виходячи з власних уявлень та спроможностей; при виникненні простих проблем, пов’язаних з поганою підготовкою такого касира, він спочатку впадає в ступор, потім, нарешті, починає діяти правильно. Все це призводить до витрат часу покупців, виникнення негативних думок щодо якості навчання такої особи та мережі в цілому. Так, наприклад, 15.01.23 касир Войцехівська Л. (каса 28) при перерахунку купюр при розрахунку, виявила сумніви щодо справжності купюри 100 грн. Так, це її обов’язок, але, просидівши певний час, вона здогадалась звернутися до своєї колеги з сусідньої каси, яка підтвердила справжність вищезазначеної купюри. Весь цей час довелося чекати чек і спостерігати за такими очевидними наслідками некомпетентної кадрової роботи у цьому магазині. Виникає питання, яким чином можливо будувати діалог з таким касиром, для вирішення цієї ситуації, не знаючи жестової мови. Тому, працевлаштовуючи людей даної категорії на такі робочі місця, необхідно забезпечити присутність перекладачів з жестової мови, для уникнення непорозумінь. Не треба ставити на перше місце податковий зиск, це може призвести до відтоку покупців при такому рівні обслуговування. Цікаво, в магазинах цієї мережі в російській федерації теж мають місце подібні ситуації?
