Луцьк. Сімка. Працюю місяць
Це моя перша робота, і відверто кажучи - в шоці. Спочатку здавалося все добре, але з кожним днем почала помічати нюанси. Район у нас спокійний, але потік людей є, особливо ввечері, перед закриттям.
Працюю лише місяць, але на зміну переважно ставлять мене з такою ж новенькою як і я, у висновку ми нічого не встигаємо, хоч і закриваємося о 23:40, бувало, що закривалися вже в комендантську, доплачувати за перепрацювання - відмовляються, цитую: "не пиши мені такий брєд".
Можуть викликати в не робочий час, дзвонять зранку, і кажуть приходити, бо мов, щось зроблено не так. Через те, що я не справляюсь з такою кількістю роботи - вирішила перейти на пів ставки, мене перевели, але якщо я бачу: наступний тиждень маю один вихідний, і кожен день по 8 годин.
Ті, хто працює в нашому магазині вже пару років - часто скидає в робочий чат якісь провтики, часто навіть недоречні; хоча після їхнього такі ж проблеми.
Мінус в касі - закладай, зламав сосиску - купляй хто дог. І знаєте чому ми вас єбемо цією візитівкою? бо від цього може залежати премія нашому керуючому)
сів в телефон, навіть по роботі (але ж вони не знають, і знати не хочуть) - тривай своє фото у робочий чат + притензія
ти не маєш права сісти, подивитися в телефон, ти маєш водночас пекти випічку, розрахувати і робити три хот дога, і нікого не єбе як ти це зробиш.
не вистачає працівників? ні, ми не покличемо з іншого магазину, бо немає людей, бо відкрився ще один магазин, куди шукають ще 10 працівників.
але нічого, сьогодні ти пропрацюєш 11 годин, а потім щось придумаємо
ти дівчина вагою в 40 кг? окей, давай будеш нести тоді упаковку з молоком близько 30 кг, ну а потім ще візьми і залий каністру з рідиною для слашу.
і це ще навіть не все, і певно, про деякі речі, я навіть сама ще не здогадуюсь…