Негативний відгук про Ніколас Трансавто
Нікому не рекомендую цього перевізника через погану організацію поїздки.
Я обрала цю компанію тільки через зручний час виїзду з Полтави. По вартості це був один із найдорожчих перевізників. Перед поїздкою я уточнила наявність wifi і тривалість пересадки в Стамбулі. Мене запевнили, що пересадка триває в середньому годину-півтори, вайфай є тільки на території України та Туреччини.
Неприємні сюрпризи почалися на початку. Стюардеса прийшла за 10 хвилин до відправки, що було замало, так як потрібно прийняти посилки, посадити людей і тд. Wifi, як виявилося не було на протязі всієї дороги.
В Києві ми простояли більше години, тому що виникли проблеми з поліцією. Якісь папери були неправильно оформлені. Відпустили з умовою, що папери будуть оформлені правильно.
У Вінниці стояли довше, ніж потрібно, тому що хлопчина передавав посилку і хотів оплатити, стюардеса не знала розцінок, диспетчер не брала слухавки.
Чай-кава були запропоновані тільки на другий день. Воду стюардеса також запропонувала на другий день. При тому, ще й пасажири мали самі приходити і брати ту воду під першими сидіннями.
При під'їзді до заправки в Румунії водій запитав стюардесу, чи поповнила вона банківську картку. Вона відповіла, що весь час сиділа вдома і їй не було коли. Виявилося, що це проблема, так як оплатити іноземною валютою пальне важко.
Це ще відіграло роль в Болгарії, коли пасажирів, що прямували до Софії пересаджували на інший автобус (неочікувано для них до речі, адже їх запевняли, що буде прямий рейс). Тоді на покупку білетів також витратили більше години, так як гривні не приймали, на карті грошей не було і прийшлось їм шукати обмінник.
Також в Болгарії ми звернули не туди, тому блукали 40 хвилин.
Коли під'їжджали до кордону, водії спочатку зупинилися в магазині, де купили коробку рому, потім в Duti Free, де ще взяли алкоголю. Цікавою була при цьому поведінка стюардеси: просто мовчки вийшла і пішла, а ми стояли поруч з кордоном 15 хвилин, поки водії купували Jack Daniels, всі пасажири сиділи в автобусі.
Потім через кількість алкоголю нас затримали турецькі прикордонники - додатковий час в дорозі. Ще ми заїхали поїсти десь о 12 годині ночі, коли до Стамбулу залишилось 3 години.
Всі ці затримки призвели до того, що ми приїхали до Стамбулу замість заявлениого діапазону 22:00 - 01:00, о 03:00 ночі. Для мене було принципово не чекати 05:30, коли здійснюється перший рейс до Анталії, про що я попереджувала за 2 дні до рейсу і під час подорожі також. Тобто я мала намір пересісти на літак, у випадку якби ми приїхали після 01:30.
Але ще в Болгарії стюардеса запевнила, що ми приїдемо вчасно (01:30).
Зрозумілим те, що це не правда стало тільки на кордоні, гроші я уже заплатила, стюардеса запевняла, що квиток уже куплений по маршруту Стамбул-Анталія.
Приїхали ми на вокзал в Стамбулі, нас зустріла диспетчер.
Знову запевнили, що квитки вже куплені: для пасажирів, що прямували до Ізміру на 04:00, і для тих, хто до Анталії на 04:30, (що було дивним, адже рейсів раніше 05:30 не було). Потім ізмірських погнали на рейс о 03:30. Саме "погнали", тому що їм сказали, що треба швидко йти, або вони не встигнуть.
Нам же сказали, що рейс буде о 5. Потім диспетчер вирішила уточнити у водія, чи взяв він для нас квитки. Виявилося, що взяв на 05:30 (як неочікувано, тобто квитки куплені не були до нашого приїзду). Я перевірила по сайту, виявилося, що автобус, на який нам придбали квитки, їде більше 13 годин, а був варіант, що їхав 12 годин. На моє запитання, чому не коротший шлях, диспетчер почала вести себе хамовито. Розповідала, що це жест доброї волі, що вона нас зустрічає серед ночі й піклується про нас. В кінці кінців, виявилося, що диспетчер робить неоціненну послугу тим, що бронює нам квитки зі Стамбулу до Анталії, а якщо я така невдоволена, то бронювала б квитки сама. Але ж я й хотіла сама, якби не їхня брехня і затягування часу. Тим паче, що зі Стамбулу до Анталії вони беруть 1700 грн (приблизно 1300 турецьких лір), в той час як квиток на автобус коштує 700 лір.
В розкладі заявлено що поїздка займає десь 48 годин: 10:30 середи - виїзд із Полтави і прибуття в Анталію в п'ятницю о 12:00 ранку, але через некомпетентність цієї контори, ми прибули в 19:30 п'ятниці (дорога зайняла 57 годин).
До всього хочеться додати, що водії турки, стюардеса не розуміла ні слова по-турецьки. Їх комунікація була складною. У стюардеси на території Болгарії та Румунії був відсутній зв'язок. Ще й стюардеса двічі просила обезболюючі в пасажирів. Питання: а що в автобусі немає аптечки? На кордоні Туреччини вона просила пасажирку роздати wifi. І взагалі який сенс стюардеси, що створює більше проблем на шляху й диспетчера, що не вміє працювати з невдоволеним клієнтом?
